«Гори добра» це проект про людей. Тож настала черга розповісти про них — знайомтесь, це команда Ukrainian Trail Stars.
Ярослав Горбушко: «Трансальп — це приклад того, що якщо чогось дуже сильно хочеш, то твої мрії однозначно збудуться!»
34 роки, спеціаліст з нерухомості, начальник відділу ринки капіталу у консалтинговій компанії СВRE Україна. Одружений. Сину Михайлику два з половиною роки.
Ярославе, розкажи як і коли ти почав бігати?
— Бігати я почав 5 років тому, в травні 2013 року. Планував трішки побігати та підготуватися до Пробігу під каштанами, а потім якось затягнуло. Сподобалося саме змагатися та займатися за планом. Літом того ж року потрапив до KM Running Club (KMRC), який і відкрив для мене світ бігу на середні та довгі дистанції.
А як давно захопився трейлом?
— Свій перший трейл пробіг наприкінці літа того ж року. Курорт “Буковель” проводив змагання з гірського бігу на дві дистанції, 28 і 96 км. Я вибрав коротку дистанцію, але так сильно заблукав, що по факту пробіг майже 40 км замість 28))) То був мій перший трейловий досвід. Тоді я навіть не розумів, що трейловий біг — це окрема дисципліна.
Перші роки я намагався міксувати шосейний біг з трейлами. Навесні та восени бігав шосейні старти, а з травня до серпня — гірські. Але цього сезону, у зв’язку з підготовкою до Трансальпу, вирішив всього себе присвятити виключно трейлу.
Яку найдовшу дистанцію на сьогодні ти бігав?
— Найдовша дистанція, яку я пробігав за один день була на минулорічному трейлі “Карпатія” — 96 км. А найдовші змагання у яких я приймав участь теж були в рамках “Карпатії” в 2015 році. Тоді я за 3 дні пробіг майже 170 км.
Часто досить складно приділяти достатньо часу і тренуванням і родині. Поділися лайфхаками, як тобі це вдається?
— Біг в цьому плані — ідеальний спорт: достатньо лише вдягнути футболку, шорти, кросівки, вийти з дому і побігти. Я — жайворонок, люблю рано прокидатися, тому всі свої тренування роблю зранку, коли дружина і малий ще сплять. Часто таке буває, що я повертаюся з тренування, а вони ще навіть і не прокинулися!
А як твоя дружина ставиться до твого захоплення бігом?
— Мабуть найголовніше це те, що вона не проти всього цього. Як і кожна мудра дружина, Олена розуміє, що кожному чоловіку потрібні “пригоди” і тому не сперечається, коли я витрачаю гроші на десяту пару кросівок чи на якісь закордонні поїздки на змагання.
Зараз в рамках багатьох стартів проводять і дитячі забіги. Чи Михайлик вже брав участь у котрихось змагань для діток?
— Міша в нас дуже активна дитина: їздить на самокаті, дитячому велосипеді, багато бігає. В змаганнях з ним разом ми ще участь не приймали але це — питання часу. Скоро спробуємо!
Чи знають твої колеги по роботі про твоє захоплення бігом і про твій цьогорічний челендж?
— Про те, що я займаюся бігом знають всі. Не тільки на роботі, а навіть мої клієнти, бо ж всі є в Фейсбуці й бачать, чим я захоплююся. А щодо Трансальпу — поки що на роботі не розповідав про цю мою затію. От якраз і буде привід розповісти про це та оголосити про кампанію зі збору коштів для хворої малечі.
Чому Трансальп? Звідки ти дізнався про цей забіг, що тебе “зачепило”, щоб вибрати таку складну багатоденку?
— Трансальп — це приклад того, що якщо чогось дуже сильно хочеш, то твої мрії однозначно збудуться! Про змагання я почув за декілька років до початку мого захоплення бігом: в якомусь журналі прочитав про багатоденні змагання, які проходять через всі Альпи, а учасники долають близько 300 км гірськими стежками, піднімаючись високо в гори, проходячи льодовики та гірські потоки протягом 7 днів. Мене це настільки захопило, що я дав собі обіцянку одного дня здійснити цей “челенж”.
Потім почалося моє захоплення бігом. Але перші роки я розумів, що такого рівня дистанцію я не зможу пробігти в задоволення, якщо в мене не буде достатньої бігової бази. Лише після двох років постійних тренувань бігом я почав шукати собі кошти та напарника.
Трансальп — це семиденна гонка, яку долають в команді з двох людей. Також, це задоволення не з дешевих — вартість реєстрації 1540 євро на двох людей. Тому, чележем було не тільки вийти на необхідний рівень підготовленості до старту, а ще й зібрати необхідні кошти, знайти напарника, який буде не менш навіжений аніж ти, щоб пробігти таку дистанцію й витрати лише на одну реєстрацію 770 євро, не говорячи вже про інші накладні затрати.
Розкажи трохи про підготовку до Трансальпу: коли розпочав, які були ключові підготовчі старти, на що робив акцент у підготовці?
— Готуватися до старту я почав з квітня цього року. Головне, що я та мій напарник, Тимур, зробили у цьому напрямку, це почали тренуватися у одного з кращих тренерів, який спеціалізується на підготовці спортсменів з трейлового бігу — Юрія Кліма. З Юрою ми працюємо он-лайн: він пише нам план тренувань та контролює їх виконання. Акценти ми робимо, звісно, на бігові по пересічній місцевості, забіганням та збіганням в гору та з гори, а також частих виїздах у Карпати — як на тренуваннях, так і на стартах. Крім того, значне місце в тренуваннях займає загально фізична підготовка — робота в тренажерному залі. Також з особливостей тренуванувального процесу з акцентом саме на Трансальп, відмічу тренувальні дні back-to-back, або навіть back-to-back-to-back, тобто два або три дні поспіль з довгими тренуваннями (субота-неділя, або п’ятниця-субота-неділя).
В цьому році я запланував три підготовчі старти. Це — трейл «Дземброня», що вже відбувся в травні, трьохденка «Карпатія Трейл», що проходила на початку червня та Чорногірський марафон у серпні.
Скільки годин на тиждень в середньому у тебе займає підготовка?
— Зазвичай у мене 5-6 тренувань на тиждень, з яких 1-2 тренування це силова підготовка. По часу це приблизно 8-12 годин на тиждень та близько 80 км. В пікові тижні цей показник може перевалювати далеко за сотню.
А як, доречі, ти морально готуєшся до непростих умов Трансальпу?
— Дуже гарним тренуванням до такої багатоденки була цьогорічна триденна Карпатія. Ми бігли три дні і це було гарною симуляцією Трансальпу. З друзями, які також будуть бігти Трансальп ми тренували весь процес: як будемо бігти, в якому темпі, як будемо харчуватися на дистанції, після дистанції, як будемо відновлюватися, щоб наступного дня вийти на трейл максимально свіжими.
Також важливим чинником є те, що весь час ти біжиш разом з напарником — час від часу можна потеревенити, а в складі моменти на дистанції підбадьорювати один одного.
Що тебе мотивуватиме не зупинятися у складні моменти багатоденки?
— Що буде мене мотивувати? Ну, по-перше, саме змагання, до якого я йшов і мріяв так багато років. По-друге, це моя родина та мої друзі, які, я знаю, будуть слідкувати он-лайн за нашою гонкою та вболівати за нас. По-третє, це гори, чудова альпійська природа, кришталеве повітря та пахощі альпійських луків! Ну і на останок — мій чудовий напарник: я буду мотивувати його, а він мене. Ми вже давно бігаємо разом, тому знаємо методи, як заохотити іншого бігти далі)
Головна мотивація, коли біжиш разом з партнером — це гарний гумор. Ми, коли біжимо разом, завжди розмовляємо, розповідаємо один одному веселі байки, щось обговорюємо.
Яку ціль ставите з Тимуром на цьогорічний Трансальп? Фінішувати. Фінішувати за якийсь час? Позмагатися за потрапляння у першу 100, 50 команд?
— До речі, цей момент ми з Тимуром ще не обговорювали, але я впевнений, він погодиться зі мною, що який певний час чи місце не буде нашою ціллю. Головне буде фінішувати без травм і без фрази “never again” в голові. Будемо насолоджуватися природою, Альпами та самим шляхом.
Тимур Бондарєв: «Трейловий біг – це справжнє випробування тіла та волі»
42 роки, адвокат, засновник та керуючий партнер адвокатської компанії Arzinger. Одружений, двоє дітей, дві собаки та неконтрольована популяція кролів, перепелів та курей :).
Тимуре, розкажи про те як давно почав бігати і коли захопився трейлами.
— Бігаю давно. Але системно із розумінням та «тренувальними планами» почав бігати лише років 5 тому. Спершу були шосейні марафони, а потім зрозумів, що асфальт нудний: забагато людей та реального задоволення немає. Для себе знайшов логічну відповідь – трейли. Адже трейловий біг це природа, чудові краєвиди, зовсім інша швидкість і в той же час з фізичної та психологічної точки зору — справжнє випробування тіла та волі, зовсім інша спільнота, а отже, цікаве спілкування, тощо.
Останні кілька років бігаю майже виключно трейлові старти, хоча принаймні кілька разів на рік повертаюсь до асфальтних стартів для перевірки швидкості та навичок асфальтно-міського орієнтування. Поки найдовшою дистанцією, яку пробіг на сьогодні є минулорічна «Карпатія», майже 100 км.
Наскільки діти – цікавляться спортом, беруть приклад з тебе? Чи їздите разом на якісь старти? Чи просто – в гори, в походи? У вас певно спортивна сім’я?
— Діти цілком спортивні але біг їх поки що не приваблює, сподіваюсь, із часом все зміниться. В той же час, родина завжди підтримує на стартах, в тому числі на закордонних.
Чи бігав десь за кордоном? Наскільки рівень організації стартів там відрізняється від наших?
— За кордоном, до речі, пробіг всі свої марафони, так само як біг трейл в Кападокії. Звичайно, там дуже високий й взірцевий рівень підготовки та організації. Але ж варто зазначити, що якість підготовки та організації українських стартів постійно зростає, ми вже бачимо іноземних учасників, які дуже задоволені прийомом та рівнем організації, а отже, рухаємось вперед!
Зараз популярним стає айронмен. Не тягло туди? Чи гори тобі ближче?
— Я намагався займатись тріатлоном, але дуже швидко зрозумів, що цей вид спорту вимагає ще більше часу та самопожертвування і я не можу собі цього дозволити. Із задоволенням сідаю на ровер, коли є можливість або в зимовий період кручу станок, що є чудовим відпочинком від бігу. Все ж, гірський біг для мене є більш привабливим, ніж тріатлон…
А чому Трансальп?
— Насправді, давно придивлявся до цього старту зі своїми біговими колегами але все не наважувалися зареєструватися. Потім нарешті зрозуміли, що вже час спробувати себе тут. Трансальп — один із найкрасивіших стартів з чудовими краєвидами, а крім того сама думка про можливість пробігати по Альпах через декілька країн та ще й у гарній компанії — є дуже привабливою.
Розкажи трохи про підготовку до Трансальпу: коли розпочав, які були ключові підготовчі старти, на що робили акцент?
— Тренуюсь постійно, наскільки дозволяє робота, тому важко сказати, коли саме почались тренування до Трансальпу, — для мене основним підготовчим стартом в цьому році була триденна Карпатія, яку бігли з моїм товаришем і напарником по Трансальпу — Ярославом.
На жаль, робочий графік не дозволив взяти участь в інших запланованих забігах. Втім, сам тренувальний процес не припинився. Як то кажуть: «парк Голосієво — наш основний полігон!».
У тренуваннях основний акцент роблю на загальній фізичній підготовці, зокрема, ноги. І, звичайно, виконую багато різних бігових «вправ».
Наскільки суттєвим є психологічний аспект підготовки до Трансальпу, на твою думку?
— На мою думку, успіх в трейловому бігу базується на 3 основних складових: фізичних кондицій, харчування (особливо під час гонки) та психологічного налаштування. Звичайно, дуже багато залежить від еквіпменту (кросівки, рюкзак, палиці, біговий одяг, тощо) але ж це апріорі…
Як на мене, психологічна складова є найвагомішою. Я був свідком випадків, коли фізично дуже сильні люди не могли перетнути психологічний бар’єр та сходили з траси й навпаки, коли психологічно сильні, «упороті» спортсмени, не маючи особливих фізичних здібностей, долали дуже важкі дистанції саме завдяку вірному налаштуванню в голові… Тож певен, що правильне психологічне налаштування – буде ключовим для успішного фінішу Трансальпу.
Я переконаний, що будь-який спорт й зокрема, трейловий біг є симуляцією нашого життя.
Якщо ти впертий, ти можеш долати труднощі, маєш сили робити те, що не хочеш, рухаєшся вперед, незважаючи на обставини та слабих людей поруч – ти досягнеш всього, що задумав. Якщо ж ти не готовий до випробувань і пливеш по течії — нічого не вийде й ти житимеш звичайним, зовсім нецікавим життям…
Зразковий приклад — український бізнес. Кожен день я маю багато викликів й повинен приймати різні, не завжди легкі рішення. Отже, фактично я кожен день прохожу різноманітні психологічні випробування, які роблять мене сильніше та психологічно готують до Трансальпу.
Хто для тебе орієнтиром залізної волі і здатності долати труднощі про які ти згадав? Зі сфери спорту чи бізнесу?
— Якщо ми говоримо про спорт, й зокрема, гірській біг, то для мене беззаперечним взірцем є Олексій Прокопенко — дуже сильний український трейловий бігун, який, незважаючі на серйозні випробування, залишається в чудовій формі та демонструє відмінні результат. Я дуже пишаюсь тим, що знаю «Дядю Льошу» особисто й завжди можу звернутись до нього за порадою…
Звичайно, з великою повагою ставлюсь до Юрія Кліма, нашого тренера, який є чудовим спортсменом й людиною і завжди знаходить час для своїх учнів…
Якби хтось почитавши твоє інтерв’ю про Трансальп загорівся ідеєю пробігти цей забіг, з чого б ти порадив почати? Якщо це буде людина твого віку без попередньої фізпідготовки?
Мені здається, що перш ніж дертись вгору, треба все ж таки відчути себе на асфальті. В горах є дуже багато додаткових факторів, яких немає на шосе які вже впливатимуть не стільки на «фізику», скільки на психіку. Зокрема, погодні умови (в горах дуже швидко міняється погода), більша вірогідність травм, орієнтування на місцевості, тощо.
Тому, людина, яка взагалі не мала бігового досвіду, буде наражатися ще й на додатковий психологічний стрес, а відтак — матиме більшу схільність до травм, в першу чергу психологічних. Саме тому я все ж такі радив би починати бігати в горах після певного досвіду бігу на шосе.
Звичайно, є й вийнятки з цього правила, серед сильних трейлових бігунів, які одразу бігали гірські траси. Але для любителів, краще рухатися в трейли поступово.
