8 вересня в рамках проекту «Гори Добра« Денис Ткаліч, Серігій Яременко, Тімур Бондарєв та Ярослав Горбушко фінішували на GORE-TEX Transalpine-Run, подолавши 258км Альпами із майже 16 500 метрів набору!
Які ж враження учасників від багатоденки? На що вартує звернути увагу тим, хто планує взяти участь у старті наступні роки? Які плани Героїв проекту на майбутнє?
Про все це (і не тільки:) — у пост-фінішних інтерв’ю.
А про перебіг та перипетії гонки можна почитати тут:
День 1: https://bobro.nogibogi.com/day1/
День 2: https://bobro.nogibogi.com/day2/
День 3: https://bobro.nogibogi.com/day3/
День 4: https://bobro.nogibogi.com/day4/
День 5: https://bobro.nogibogi.com/day5/
День 6: https://bobro.nogibogi.com/day6/
День 7: https://bobro.nogibogi.com/day7/
День 7: https://bobro.nogibogi.com/day7finish/
Денис
Денисе, ти писав, що хочеш повернутися на Трансальп:-) Розкажи чому? Що саме сподобалося?
– Дуже сподобалася атмосфера Трансальпу. На тиждень ти опиняєшься у іншій реальності й забуваєш, яке сьогодні число, який день тижня, живеш тільки стартом, точніше стартами, а навколо сотні таких самих навіжених бігунів, як і ти. Плюс наступного року маршрут буде зовсім інший, цього року був «східний» маршрут, а наступного буде «західний».
Як біглося, загалом?
– Краще, ніж я думав перед стартом. У перші дні здавалося, що втома буде накопичуватися, але після третього дня навпаки здалося, що стало легше, чи то організм, можливо, просто звик до навантажень.
Як гадаєш на основі отриманого досвіду — чи реально поборотися за подіум на котромусь з етапів чи гонки загалом?
– У категорії «чоловіки» для мене нереально, бо майже всі із першої десятки були професіоналами цього року. А ось у міксах, наприклад, цілком можливо, якщо знайти сильну напарницю. Ми на трасі перетинался неодноразово із ТОП-3 міксів.
Що особливо яскраве запам’яталося на маршруті?
– Мабуть четвертий день, коли ми підіймалися на висоту майже 3000 метрів над рівнем моря, до того ж це був наш найкращий етап по результату.
На що б ти порекомендував звернути увагу тим, хто готуватиметься до Трансальпу?
– Треба обов’язково тренуватися у горах, приділяти багато уваги ОФП та пробігти кілька трейлових стартів перш ніж реєструватися на повний Трансальп. І, головне, вчитися швидко відновлюватися, це навіть важливіше ніж фізична форма, було багато команд, які показували крутий результат у перші дні але відкочувалися у хвіст після «еватору».
Сергій
Сергію, поділися своїми враженнями від багатоденки загалом?
Невероятно атмосферная и сложная в организации гонка, которая не зря стала главной беговой целью-2018. Главное, что дает Трансальп – это полное погружение в мир горного бега на неделю.
Ты меняешь распорядок дня, приоритеты и способ мышления, при этом окружают тебя исключительно похожие на тебя люди.
К физическому фактору добавляется моральный: между этапами нужно хорошо восстанавливаться и срочно “чиниться”, если что-то пошло не так. Все мысли направлены на контроль за телом, которое на 7 дней становится твоим рабочим инструментом.
Кроме того, Трансальп – это самая эмоциональная гонка, в которой я участвовал. В последние дни накапливается столько всего, что суровые мужские команды обнимаются и плачут на финише.
Нам повезло, и мы бежали небольшой группой команд приблизительно с 13 по 17 место в своей категории: это добавляло игровой элемент и создавало атмосферу конкуренции.
Ясное дело, что на финише мы с улыбкой обсуждали, кто кого и когда обошел.
Гонка требует серьезной физической, моральной и финансовой подготовки, но если все 3 компонента складываются – ехать надо точно.
В якийсь із днів у тебе почалися проблеми з ногою. Що тебе мотивувало не зупинятися на наступних етапах?
Да, после 4 дня на левой ноге полностью забился и воспалился подвздошно-большеберцовый тракт. Это значит, что спуски стало невыносимо больно бежать: каждый прыжок вниз отдавал волной от пятки до поясницы. Мы существенно снизили темп вниз, однако мысли о сходе я прогнал сразу же.
Во-первых, гонка командная: просто так сойти не получится, ты подводишь напарника. У тебя должна быть ооочень серьезная причина, чтобы не выйти на старт следующего этапа. Боль в мышцах, даже сильная и резкая – это неприятно, но не несет долгосрочных последствий. Ее можно перетерпеть, а потом спокойно восстанавливаться.
Во-вторых, после экватора (4 день) создается ощущение, что нужно дотянуть совсем чуть-чуть: все сложные участки позади, и остается 3 средних по нагрузке дня. Смог 4, смогу и 3.
Все 3 дня с болью я старался следить за состоянием связок и суставов и, пока ничего серьезного не появлялось на горизонте, абстрагировался от неприятных ощущений.
Повторял про себя во время бега: “смог 10 километров, смогу еще 25” или что-то вроде этого.
Які засоби для відновлення застосовував? Наскільки ефективним виявився ролл для зняття крєпатури?
Алгоритм всегда был один:
Финиш ->
Выпил регенер (смесь из белков, минералов и витаминов) ->
Час отдохнул ->
Покатался на блэкролле ->
Поел.
Вечером старался растягиваться и, когда мышцы начали сильно болеть, пил противовоспалительное и мазал ноги мазью с диклофенаком. Главное при этом всем – достаточно спать и хорошо есть, то есть не ощущать чувства голода. Спать у нас не всегда получалось из-за слишком ранних стартов, а вот с едой проблем не было: кормят там отлично.
Блэкролл помогает снять “деревянность” ног, но точечно забитые мышцы, как в моем случае, не реанимирует. По этой причине с пятого дня я ходил на платный массаж: за 30 евро тебе 20 минут пытаются вернуть к жизни то, что болит больше всего 
Який найбільш яскравий момент гонки запам’ятався?
35-ий километр третьего дня, мы бежим по невероятному спуску с видом на альпийскую долину.
Возле тропы стоит Lucy Bartholomew (про-атлет Salomon из Австралии), говорит нам, что мы “awesome” и дает пять на бегу.
Живая мечта трейлраннера
Розкажи про челендж «хочешь похудеть — спроси меня как»? Чи багато скинув ваги, втратив жиру?
На удивление, до и после гонки масса и показатели почти не изменились: я начал с 80 кг и 12% жира и закончил на них же.
В рамках дня были колебания на +/- несколько сот грамм массы и до 1% жира (минимум был около 11.3%), но после ужина и сна все возвращалось на место.
Думаю, что организм вышел на удобные ему показатели и старался не сбивать баланс.
Чи хотів би ти повернутися на Трансальп? Може є бажання пробігти якусь іншу багатоденку?
Безусловно! Только вряд ли в следующем году: слишком много хороших гонок, на которые хочется попасть. Насколько я помню, таких больших многодневок, как Трансальп, в Европе больше нет. Придется лететь через океан 
Есть люди, которые возвращаются каждый год: маршрут постоянно меняется.
Круто было бы когда-нибудь пробежать ее в категории Masters, но это означает, что бегать нужно еще очень долго
Тімур
Тімуре, які в тебе враження від старту, організації, атмосфери Трансальпу загалом?
— Старт — супер, дуже задоволений! Я досить багато мав різних стартів й мені є з чим порівняти, тому можу казати відповідально — організатори відмінно відпрацювали, відчувається чіткий німецький підхід 🙂
Чи вдалося дійти у якийсь з моментів до своєї «межі» і пройти далі?
— Якщо чесно, то моя мета була пройти дистанцію, а не бігти «на всі гроші», тому я не можу сказати, що я дійсно дійшов межі, хоча, варто зізнатись, що втома накопичувалась и я по справжньому відчув це після завершення гонки, коли розслабився…)
Який з етапів був для тебе найважчим?
— Найскладнішим етапом був шостий, коли треба було на досить невеличкій відстані «видертись» на досить високий «торчок», який мене дійсно вбив морально… Всі інші етапи були досить нормальні й я був готовий до них морально та фізично
Наскільки сильною була підтримка на трасі?
— Підтримка на трасі була класна! Звичайно, її не можна порівняти із підтримкою на великому асфальтному старті, де перегони відбуваються зазвичай в місті і є велика концентрація людей на всій дистанції, все ж таки ми тут бігли в горах, де людей майже немає… Але в містах старту та фінішу, а також там, де ми пробігали поруч із невеликими населеними пунктами або окремими будинками, ми завжди бачили щиру підтримку, люди виходили на вулицю, пропонували напої та їжу, навіть власного приготування, відчувалась справжня щирість…
Як ти мотивував себе коли було важко?
— Я вважаю, що я досить гарно підготував себе психологічно до Трансальпу, оскільки для мене це є основна складова успіху в подібних стартах. Тому навіть коли було дуже важко, я непогано себе почував в психологічному сенсі й додаткової мотивації не потребував. В той же час, саме тоді, коли стає важко, стає краще зрозумілим, чому ця гонка відбувається в форматі парного забігу — наявність бігового партнера є дуже важливою! За цей тиждень ми мали нагоду обговорити із моїм «подєльником» Ярославом всі можливі теми й під час розмови час суттєво швидше спливав й труднощі краще сприймались чи, навіть, взагалі не відчувались… Крім того, наявність бігового партнера також покладає на тебе додаткову відповідальність завершити гонку разом, не підвести колегу, що є чудовою мотивацією.
Що б ти порадив би тим, хто наважиться бігти Трансальп?
— В Україні вже є декілька трейлів (Карпатія, Дземброня, Чорногора), які можуть чудово підготувати до Трансальпу, тому, моя порада всім, хто хоче взяти участь в цій гонці, — активно бігати українські трейли, що буде найкращою підготовкою до Трансальпа. Крім того, як я вже наголошував, дуже важливо працювати над психологічною складовою, яка, для мене особисто, має дуже важливе значення в подібному челенджі. Звичайно, важливо мати гарний еквіпмент та навчитись правильно харчуватись під час гонки. В цьому сенсі ми також гарно підготувались й взагалі не мали проблем під час трейлу.
Чи хочеш повернутися на Трансальп ще?
— Трансальпін — дуже крута гонка й я вже почав скучати за нею) Але ж не впевнений, що наступного року зможу знову побувати там, в той же час я переконаний, що обов’язково повернусь на забіг в майбутньому й не один раз!
Ярослав
Ярославе, які в тебе лишилися враження від Трансальпу загалом? Чи ще є крєпатура/наскільки довго трималася?:-)
— Transalpine Run став для мене таким собі life changing event. Говорю це без перебільшення. Це складно описати словами але – мрія збулася і щось змінилося в мені. Згодом зрозумію, що саме.
З фізичної точки зору, мені так здається, що Трансальп «зайшов» мені краще, ніж 100км на Карпатії, які я біг в 2016 і 2017 рр. Крепатура, звісно, була, але якось непомітно і дуже швидко пройшла. Зараз болять лише коліна, але то – інша історія.
Який з днів був для тебе найважчим?
— Найважчим для мене виявився 4-й день, хоча це був один з найкоротших етапів. Далася взнаки втома третього дня, коли ми пробігли 53 км. Крім того, на 30 км було приблизно 2600 м набору і приблизно стільки ж дуже технічного спуску. Ну і саме головне – та 4-ий день я не вгадав з кросовками і дуже сильно позбивав нігті та понатирав ноги.
Які місця сподобалися найбільше?
— Взагалі, всі Альпи дуже миловидні та красиві. Це як поліпшена версія Карпат, де немає сміття, вирубки лісів і депресивних селищ. Дуже сподобалося місто Зьольден – це такий собі туристичний центр Австрії, куди взимку приїжджають туристи покататися на лижах.
Що найбільше запам’яталося під час гонки?
— Просто неймовірні відчуття були під час підйому на один з хребтів біля гори Hirzer – це був майже вертикальний підйом на висоту близько 2675 м над рівнем моря, дуже технічний, з елементами скелелазання та via ferrata. І таким же технічним і карколомним спуском.
Як проводили час в кінці дня, після фінішу дистанцій? Чи відвідали всі паста-паті?
— Після фінішу наш день був строго регламентованим:
1) зразу після фінішу – шукаємо воду і готуємо регейнер
2) після регейнера – розтяжка хвилин 10-15
3) потім, блек ролл – десь півгодинки
4) далі, перекус
5) йдемо в готель, невеличкий відпочинок (годинка-півтори)
6) підготовка спорядження та одягу на наступний день
7) паста паті
сон
І так кожного дня.
Чи хотів би знов пробігти Трансальп? Якісь інші багатоденки?
— Так!!! Дуже хочу! Трансальп – це якийсь наркотик і я його безумовно ще буду бігти. Можливо і неодноразово. На самому івенті ми бачили багато команд, які бігли це змагання від 5 до 12 раз і повертаються сюди знову і знову. Загалом, на Трансальпі є два маршрути, Східний і Західний. Цього року ми бігли Східний, він дещо складніший. Тепер, як мінімум, мені потрібно буде пробігти ще і західний 🙂
Благодійність
Проект «Гори добра» — благодійний. На кожен кілометр маршруту Герої проекту хочуть зібрати по 1 000 грн, які будуть направлені в фонд «Таблеточки» або «Повернись живим» (на вибір).
Вже 25 вересня у HUB4.0 відбудеться офф-лайн зустріч з Героями проекту «Гори добра», реєстрація і деталі — тут.
Не пропустіть 😉
