Ультра-екватор… Сьогодні Герої проекту Гори добра вийшли на старт четвертого етапу багатоденки GORE-TEX Transalpine Run і піднімуться майже на 3000 метрів(!) Все вище в гори і все ближче до своєї мети — подолати 258 кілометрів Альпами…
Три етапи багатоденки (День перший,День другий і День третій) обидві українські команди Klim Team Ukraine (Денис Ткаліч та Сергій Яременко) і Ukrainian Trail Stars (Ярослав Горбушко і Тимур Бондарєв) подолали успішно!
Враження учасників (День 3)
Денис:
Третий день был самый протяженный по дистанции (по треку 51 км, но набегали почти 53) и один из самых сложных по набору, но зато мы наконец увидели настоящие горы 🙂
Дистанцию можно разделить на три части:
1. Первые 20 км со скучными подъемами и спусками в основном по гравийным дорогам и много асфальта.
2. Тяжелые и безумно красивые 20 км с подъемом на 2200, невероятными лесными трейлами, водопадами и горными реками, а еще с high five от Люси Бэртоломью на спуске 🙂
3. До ужаса унылые по рельефу (бесконечный тягун) последние 12 км, даже десятки водопадов в несколько сот метров высотой уже не радовали.
Было тяжело, долго, ноги уже хотят отдохнуть минимум недельку, но надо бежать дальше. Завтра этап будет короткий (28 км), но с изюминкой в виде подъема на 2998 м и спуском по леднику.
Сергій:
День 3: тот, которого все боялись.
Подъем в 4 утра, старт в 6.30. 51 километр по горным перевалам. Вчера только и обсуждали, что свое будущее состояние после этого этапа.
На поверку все оказалось не так плохо:
*20 километров нудных подъемов и спусков,
*20 километров действительно интересного трейла с технически требовательными участками,
*10 идиотских километров по дороге вверх под 3-4 градуса.
Мы думали, что умерли и вывалимся далеко за свои топ-20.
Оказалось, что все остальные умерли вместе с нами, поэтому мы прибежали на 14 место.
На блэкролл становится больно смотреть. Ноги не понимают, что происходит. Если раньше я ждал спусков, чтобы передохнуть, то сейчас мечтаю о подъемах: на них ничего не болит.
Завтра подъем на 3000 и спуск вдоль лендика. Stay tuned.
А тим часом, Ярослав і Тимур — теж не відставали 🙂
Що чекає на учасників під час четвертого етапу?
Відстань: 28,1км, +2,296м підйому і 2,622м спуску
Це «льодовий» етап Трансальпу. Спершу учасники мають бігти через долину Піцтал (Pitz valley) повз популярне сьогодні місце відпочинку — озеро Ріффл (Riffl). Це озеро, доречі, згадується ще у риболовецькій книзі римського імператора Максиміліана І близько 1500 років до н.е(!).
Далі трейлова стежка вестиме учасників вгору на південь з підйомом до приюту Брауншвайгер (Braunschweiger hut) і через перевал Реттенбах Джоч (Rettenbach Joch) на висоті 2 998м. Потім на трейлранерів чекає стрімкий спуск льодовиком Реттенберг (Rettenberg ) до Зельдена (Sölden) в долині Ец (Ötz Valley), гірськолижного курорту з населенням трохи більше 4 тисяч.
Благодійність
Проект «Гори добра» — благодійний. На кожен кілометр маршруту Герої проекту хочуть зібрати по 1 000 грн, які будуть направлені в фонд «Таблеточки» або «Повернись живим» (на вибір).
На знак вдячності за підтримку проекту — щодня хлопці будуть розігрувати невеликі подарунки серед донорів.
Результати розіграшу подарунків День 3
Вчора 4 вересня благодійні внески на фонд Таблеточки зробило п’ять чоловік, з них три — були анонімні. Тож приз від добрих бобрів отримує… Ігор Дідух! Вітаємо!
А для розіграшу серед всіх донорів, які перекажуть кошти на Таблеточкивжесьогодні 5 вересня, хлопці підготували ось такий чудовий подарунок: пов’язка Salomon з лого Трансальпу!
Агов Бро, підтримай добрих бобрів, зроби добро! 😉
20
Цей матеріал написаний в рамках благодійного проекта.
Будь-яка сума, яку ви перекажете одному з двох фондів,
що вказані нижче, допоможе врятувати багато життів!
Четверо учасників благодійного проекту Гори Добра успішно фінішували в Gore Tex Transalpine Run, відомого як Трансальп. Тож ми вирішили розглянути тему фізіологічних наслідків ультранаванажень і перетренованості. Як на нас впливають часті забіги, як розпізнати перетренованість і як відновитись — у цьому матеріалі.
Цей матеріал випущений за підтримки мережі сучасних лабораторій Сінево.
У 2009 році життя Тані Янковець раз і на завжди змінилося. У неї діагностували рак. Дівчину направили на лікування до відділення онкогематології Рівненської обласної дитячої лікарні. Протягом року Тетяна пройшла 4 блоки хіміотерапії, радіотерапію та, пізніше, лікування пігулками. З 2011 року Таня знаходиться в стадії ремісії. Нині вона студентка Чернівецького медичного університету і мати дворічної дитини.
Дистанцию можно разделить на три части:
